Теночтітлан — одна з стародавніх назв столиці Мексики,
міста Мехіко. Місто було столицею Ацтекської імперії з XIV століття (1325 р.) до
1521 року.
Розкопки тривають неподалік найбільшої в Мехіко площі Сокало (Zócalo) і однойменної станції метро Zócalo.
Заснування міста
Давні ацтеки були мисливцями-кочівниками. Вони кочували на території сучасної Північної Америки. За легендою, Бог сонця та війни Уіцилопочтлі сказав ацтекам-індіанцям, щоб вони заснували місто там, де побачать таку картину: орел буде тримати в своїх кігтях змію на кактусі. Блукаючи в південних землях Північної Америки майже 130 років, вони побачили те, що їм наказав побачити Бог сонця. В 1325 р. вони заснували місто на західному березі озера Тескоко і назвали його Теночтітлан, що в перекладі означає «місце колючих кактусів». В озері було багато риби та птахів, на березі було багато дичини. За іншою версією, місто назване на честь вождя Теноча. Орел, що вполював змію і сів на кактус перейшов на сучасний прапор держави.
В 1337 році на північ від Теночтітлана засноване місто-супутник Тлателолько, де оселились ацтеки, що відокремились від племені.
Географія
Місто швидко росло. 7,5 квадратних км та 100 000 мешканців - такими були дані приблизно через 100 років після йго заснування. А ще через 100 років місто збільшилося до 13,5 квадратних км та до 212 500 мешканців (по іншим данним 350 000 і навіть до 500 000 мешканців). Ймовірно, що до 1500 р. це було найбільше місто на землі. Місто було прорізане каналами, тому пересувалися з допомогою човнів, як у сучасній Венеції.
Теночтітлан поділявся на чотири квартали: Теопан, Мойотлан, Куепопан и Астакалько. В центрі міста знаходився ритуальний центр, оточений захисною стіною Коатепантлі ("зміїна стіна"). Місто було забудоване храмами, школами, службовими будівлями та будинками. Споруди через неміцний і вологий ґрунт будували на довгих палях.
Архітектура
В центрі міста стояли два головні 30-метрові храми у вигляді пірамід: для богів Уіцилопочтлі та Тлалока. Тлалок був богом води та дощу. Храми-піраміди слугували для жертвоприношень, в тому числі і людських. Жертвами були військовополонені індіанці-сусіди. Для поповнення нових жертв ацтеки вели безупинні війни з сусідами. Під час жертвоприношення у живої людини кам'яним (обсидановим) ножем виймали серце, яке потім клали на вівтар.
Великий Храм. Висота храму - 45 метрів. Храм будувався поступово - ацтеки щоразу над колишньою спорудою надбудовували нове, тим самим роблячи його вищим і масивнішим.
Після завоювання Теночтітлана іспанцями, вони з релігійною люттю руйнували всі будови, таким чином руйнуючи неугодну їх Богу язичницьку культуру.
У руйнуванні іспанці дуже досягли успіху - кам'яні блоки храму використовувалися для будівлі католицького Собору, а сам Великий Храм (точніше те, що від нього залишилося) був знайдений лише в XX столітті - 1978 р. в самому центрі Мехіко, на розі вулиць Гватемали і Аргентини.
Найдавнішу з пірамід віднайдено під час розкопок у 1917 році. Її знайдено в передмісті сучасного Мехіко - Куікуілько. Вона має колоподібні підмурки, діаметр яких сягає 134 метри. Поряд з храмом-пірамідою віднайшли і давній цвинтар. Місце зараз музеєфіковано.
Пересічні ацтеки мешкали в невеликих одноповерхових будівлях, зроблених з лози, мулу, глини. В таких маленьких будинках мешкали цілі купи людей, що спеціалізувались на певних різновидах ремесел чи послуг. Кожний клан мав власний квартал. Вожді ацтеків мешкали в величезних палацах, оточених великими, красивими садами. Їхні палаци розташовувались ближче до храмів.
В місті була мережа акведуків для постачання питної води. Головний акведук починався з джерела на пагорбі Чапультепек.
Занепад міста
Іспанські загарбники, що прибули в Америку в XVI столітті, були вражені багатством міст ацтеків, їх красою та величчю. Ернан Кортес зі своїми вояками та союзниками-індіанцями увійшов в місто 8 листопада 1519, але вже 1 липня 1520 був змушений тікати. Іспанці знову атакували місто 4 липня 1521 року. Теночтітлан було взято через 40 днів після початку облоги 13 серпня1521 р. Вождь ацтеків Монтесума II був вбитий, а місто — зруйноване. Завойовник міста Ернан Кортес оголосив Теночтітлан володінням короля Іспанії. З Теночтітланом занепала й держава ацтеків — що перестала існувати у 1520-22 роках. На її залишках почалася розбудова нової колоніальної держави під верховенством іспанських завойовників.
Місто швидко росло. 7,5 квадратних км та 100 000 мешканців - такими були дані приблизно через 100 років після йго заснування. А ще через 100 років місто збільшилося до 13,5 квадратних км та до 212 500 мешканців (по іншим данним 350 000 і навіть до 500 000 мешканців). Ймовірно, що до 1500 р. це було найбільше місто на землі. Місто було прорізане каналами, тому пересувалися з допомогою човнів, як у сучасній Венеції.
В центрі міста стояли два головні 30-метрові храми у вигляді пірамід: для богів Уіцилопочтлі та Тлалока. Тлалок був богом води та дощу. Храми-піраміди слугували для жертвоприношень, в тому числі і людських. Жертвами були військовополонені індіанці-сусіди. Для поповнення нових жертв ацтеки вели безупинні війни з сусідами. Під час жертвоприношення у живої людини кам'яним (обсидановим) ножем виймали серце, яке потім клали на вівтар.
Великий Храм. Висота храму - 45 метрів. Храм будувався поступово - ацтеки щоразу над колишньою спорудою надбудовували нове, тим самим роблячи його вищим і масивнішим.
